Лялькова історія. Частина перша.

Нещодавно переглядали фотографії наших перших ляльок. Згадували, як вони народжувалися, як відміряли кожний клаптик тканини, аби знайти потрібну нам форму та розмір, як шукали у магазинах льон та бавовну, а з далекого кутка шафи діставали старе домоткане полотно з конопель. Перші три вишивки були у довільних кольорах – таких, як нам тоді сподобалися.

Наталка завжди любила вишивати, це їй передалося від бабусі Мані. Татова мама, Марія Матвійко, народилася на Полтавщині у селі Великі Сорочинці у 1907 році. З початком колективізації та голодомору змушена була втікати у велике місто – до Харкова. З собою з хати забрала мало, майже нічого, окрім однієї сорочки, фрагменти якої ми зберігаємо зараз. Вишивка була хрестиком блакитними нитками на тонкому льняному полотні. Напевне, ця сорочка була створена ще наприкінці XIХ століття, і належала її матері.

Ми довгий час думали, як можна застосувати це вміння і велике захоплення. І одного разу у 2009 році з друзями поїхали на ювілейний фестиваль Червона Рута до Чернівців. Кілька днів зустрічей та спілкування, а по дорозі назад вночі раптом придумали: ми можемо поєднати вишивку та ляльку. Рушники чи сорочки – довготривала робота, а оздоблення ляльки – швидше.

Так вісім років тому народилися перші три мотанки – Іванка, Рада, Ясна. З них почалась еволюція наших ляльок.

Про що розкажемо згодом.

Опубліковано у Всі новини, Мотанки, Фантазії | Теґи: , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>