Листівки+

У добу Інтернету здається, що необхідність писати листи зникла. Набагато простіше наклацати короткий «меседж» та натиснути кнопку «сенд». Але іноді хочеться повернутися у ті часи, коли наш тато напередодні свята купував два десятки листівок з зображенням Діда Мороза, а мама сідала за стіл підписувати кожну з них. Ми навіть заздалегідь складали спеціальний список аби не забути когось з родичів. Потім урочисто наклеювали марки. Згодом листівки розліталися у різні куточки планети. А за кілька днів до свята, ми й самі зазирали у поштову скриньку. Там щодня листоноша залишав привітання. Найгарніші листівки надсилала нам бабуся з невеличкого англійського міста Рагбі. Її яскраві привітання досі зберігаються десь на антресолі…

Коли виникла перша листівка невідомо, оскільки у різних країнах вони з’являлись у різні часи і за різних обставин. Цікаво, що спочатку на листівках не було жодних малюнків. Першу ілюстровану створив англійський художник Добсон у 1794 році. Він намалював зимовий пейзаж і щасливу родину біля ялинки. Згодом розпочалась історія листівки як явища серійного виробництва. До України поштові голуби долетіли лише за сто років. У 1894 році у Російській імперії видали цікаве розпорядження. Воно обмежило монопольне право поштового департаменту на випуск листівок. Цим скористався київський видавець Степан Кульженко. Він вже 1895 року надрукував серію кольорових поштівок з краєвидами Києва. На них було написано: «Привіт изъ Кіева». Пізніше за серію «Українські типи і краєвиди», створену 1911 року, київське видавництво «Рассвет» отримало першу премію на міжнародній виставці поштових карток у Варшаві.

Сьогодні дизайнери вигадують все нові і нові поштові шедеври. Вони готують цілі колекції до свята Миколая, Різдва, Нового року, Дня закоханих, 8 Березня, Весілля… Всі розуміють, що Інтернет ніколи не замінить теплого, приємного на дотик паперу, щирих слів написаних власноруч та таємниці, яку намагаєшся розкрити разом з конвертом.

Сподіваємось, Ви відчуєте, що ми створюємо наші листівки з добрими думками!